Проповідь в неділю 12-ту після П'ятдесятниці. Про багатого юнака

Який повчальний урок за Божественною літургією Церква запропонувала нам в євангельському читанні сьогоднішнього дня. Ми чули Євангеліє про те, як до Господа Спасителя підійшов юнак і запитав Його: «Учителю, Благий, що мені треба зробити, щоб успадкувати життя вічне?» Христос сказав йому: «Зберігай заповіді». Він сказав: «Заповіді я зберігаю, зберіг від юності моєї». На це Господь йому каже: «Якщо хочеш бути досконалим, піди роздай свій маєток убогим і приходь і йди за Мною» . А юнак був багатий.

Один з євангелістів, кажучи про цей випадок, прямо вказує, що Господь споглянув на юнака і полюбив його. А якщо полюбив, значить було за що полюбити. І от виявилося, що при всій щирості його доброго пориву, коли Господь вказав йому на те, що потрібно подолати для того, щоб бути досконалим - розлучитися з багатством, він не міг цього зробити, і відійшов зі скорботою . Не знаємо ми про подальшу його долю: чи прийшов він знову до Вчителя життя чи ні, про це нам невідомо. Але цей випадок вказує, наскільки людина сама себе погано знає. Недарма, в давнину ще, на стіні якогось язичницького храму було написано досить мудрий вислів: «Пізнай самого себе». - Корисний вислів ! І часто виявляється навіть і християни самих себе не знають. Цей юнак з добрим поривом прийшов, проте ж , коли зустрівся з тим, на що йому Господь вказав, він не зміг подолати головної своєї прихильності, пристрасті своєї , яке, виявилося, лежало в глибині його серця. Він сам не підозрював, наскільки він у владі цієї пристрасті і, коли потрібно було від нього відмовитися, він не зміг.

Тому-то кожному християнину корисно пізнати самого себе, постійно перевіряти себе з суворої християнської точки зору, тому що той, хто себе не знає, часто звалює на те, що це не під силу йому. Часто людина грішна каже: «Ну, нічого, у мене це грішна звичка, я цими днями кину». І часто помиляється. Вона не підозрює того, наскільки грішна звичка опанувала її серце, а коли потрібно з нею розлучитися, вона виявляється безсилою, настільки вона нею опанувала.

Тому будемо пам'ятати, улюблені, оскільки цей євангельський урок до всіх нас підходить, бо у всіх нас є всякі слабкості і недоліки. Потрібно пам'ятати, браття, що Господь цим прикладом показує нам, що потрібно пізнати самого себе і відмовитися, перш за все, від того, що найдорожче для гріхолюбного серця. Амінь.